1
Мета: дати учням уявлення про те, яку роль в
дослідженні минулого відіграють речові історичні джерела, ознайомити з працею
археологів та їх відкриттями; формувати навички використання розповіді вчителя
і підручника як джерел знань; навичок індивідуальної роботи та роботи в парах;
розкрити роль музеїв та історичних заповідників у відновленні та розвитку
національно-культурних традицій українського народу; виховувати шанобливе
ставлення до пам’яток минулого.
Тип уроку:
урок
вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок
Обладнання: підручник, фотографії
або малюнки археологів за роботою та археологічних знахідок.
Основні поняття і терміни: речові історичні джерела, археологія,
археологічні розкопки, трипільці, музей.
Основні дати: 1810 р. – у Феодосії засновано перший на
українських землях музей старожитностей; 1893 р. – археолог Вікентій Хвойка
відкрив перші поселення трипільців.
Хід уроку
I.
Організаційний
момент
II.
Актуалізація
опорних знань учнів
Завдання на засвоєння
хронології:
1.
В якому столітті
відбулася кожна з подій : 1185 р., 500 р., 501., 1036.?
2.
Найдавнішим містом
на Землі вважається Єрихон, заснований у VIII тис. до н. е. Скільки тисяч років
тому його було засновано?
3.
Скільки років,
століть і тисячоліть минуло від початку нашої ери?
Можна використати картки, де потрібно співвіднести рік та
століття, з’єднавши їх стрілками. ( Додаток № 1)
4. Хронологічне лото. Учитель
називає століття й демонструє заздалегідь підготовлені дати, а учні відповідають,
чи належать дати відповідному століттю. Цю гру можна застосувати у зворотному
порядку: учитель називає дати, учні
відповідають, до якого століття вони належать. Під час гри можна
2
влаштовувати змагання
між рядами. ( Додаток № 2)
III.
Вивчення
нового матеріалу
План
1.
Початкові уявлення про
археологію.
2.
Вікентій Хвойка.
Речові пам’ятки трипільців.
3.
Відтворення життя
давніх народів за археологічними знахідками.
4.
Роль музеїв та
історичних заповідників у культурному просторі України.
Учитель.
Сьогодні на наш урок ми запросили гостей. З одним з них ви уже знайомі. Це
історик.
Історик.
Я пропоную вам, діти, здійснити дивну подорож у минуле нашої країни. Ми, вчені,
здатні відтворити картини минулого, яке досліджуємо. З однією з таких наук ви
почали знайомство цього року. І це, зрозуміло, історія. Уявіть, що хтось із
ваших родичів або друзів поцікавився , що таке історія. Як ви йому це поясните?
( Для того, щоб
активізувати роботу класу, запропонуйте кожному стисло, одним реченням пояснити,
для чого потрібна історія)
Учитель. Розкажіть про Михайла Грушевського. Який є його
внесок в українську історію?
1.Початкові уявлення про археологію.
За допомогою методу « Мозковий
штурм» діти висувають ідеї щодо того, як вони розуміють поняття « джерела», «
речові джерела»
Учитель.
У
людей завжди існувала потреба зберігати будь – які відомості, фіксувати важливі
події. Люди здавна намагалися знайти спосіб передачі та збереження інформації.
Усе це вчені – історики називають історичними джерелами. Вони поділяються на
три групи : речові, писемні та усні.
Учням пропонується
записати тему, план уроку.
Учитель пропонує розглянути
зображення різноманітних історичних джерел і вибрати предмети, що належать до
речових джерел. ( Додаток № 3)
3
Учитель.
Вивченням речовинних джерел займається дуже цікава наука – археологія. Вивчати
минуле історикам допомагають сліди життя, залишені людьми, які відшукують.
Учитель пропонує розглянути
фотографію в підручнику та дати відповіді на питання:
1.
Опишіть, що ви
бачите на фотографії.
2.
Чим займається
людина, зображена на фотографії?
Учитель
пише на дошці слово « археологія» і пропонує учням записати цей термін в зошит.
Мабуть, ви замислювались над тим, як опиняється глибоко під землею речі,
якими користувалися люди, уявіть, що дуже давно слов’янське поселення
оточили вороги. Хто встиг –
залишив поселення. Свої речі вони забрали або сховали, розраховуючи
повернутися. Після запеклої боротьби вороги захопили поселення. Більшість
споруд було зруйновано, їхніх мешканців убито або забрано у полон. Минали роки.
Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте,
як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скільки ж пилу вкриє речі,
залишені людьми 2 тис. років тому? Отже, під великим шаром грунту можуть
опинитися різноманітні речі. Для того, щоб не зіпсувати речі, які протягом
століть знаходилися у землі археологам доводиться діяти дуже обережно. Тому
вони дотримуються спеціальних правил. Розповідь
вчителя доповнюють фотографії роботи археологів ( Додаток № 4)
Учитель. Археологічними дослідженнями
захоплювалося чимало українців. Видатний український поет Тарас
Шевченко, подорожуючи Україною, взяв участь у створенні програми збереження
історичних пам’яток Криму. Зафіксував чимало стародавніх курганів, пам’яток
козацької слави, серед яких руїни столиці Української козацької держави
Чигирина. Йому належать слова : « Люблю археологію – таємничу матір історії ».
Запитання
до учнів:
Поміркуйте, чому
Шевченко вважав археологію матір’ю історії ?
4
2.Вікентій
Хвойка. Речові пам’ятки трипільців.
Українські археологи
здобули визнання у світі завдяки
зробленим ними важливим відкриттям. Чимало археологічних пам’яток відшукав Вікентій Хвойка.
Випереджальне завдання ( Повідомлення про Вікентія Хвойка) ( Додаток
№ 5) Учні складають
конспект.
Колективна робота за підручником. Коментоване
читання оповідання « Лист із Чернігова».
Бесіда за запитаннями.
1.
Скільки років тому
мешкали на українських землях трипільці?
2.
Що стало відомо про
життя трипільців на підставі зроблених В. Хвойкою знахідок?
3. Відтворення життя давніх народів за
археологічними знахідками.
Праця археологів дозволяє нам постійно
збагачувати свої знання про минуле. Розгляньте зображення трипільського
поселення, і з’ясуйте за знайденими рештками, яким було життя мешканців цього
поселення. ( Додаток № 6)
Учням пропонується розгадати анаграму. Переставити букви або
склади так, щоб вийшли правильні поняття. Пояснити, що вони означають.
К О Р О З П К И А Р Г І Я О Л О
Х Е
Ц І Т Р И Л Ь П І
( Відповідь: розкопки, археологія , трипільці )
Учні записують термін «
трипільці» в зошит.
4.Роль музеїв та історичних
заповідників у культурному просторі України.
Учитель. Відкриті археологами знахідки потрібно зберегти для
нащадків, зробити можливим огляданням їх усіма бажаючими. Для цього в різних
країнах створюються історичні музеї. Перший музей старожитностей в Україні було
засновано 1810 р. у Феодосії. Більшу частину його експонатів склали твори
мистецтва, подаровані місцевими колекціонерами. ( Додаток № 7)
5
Найбільшим у нашій
державі є Музей народної архітектури та
побуту в с. Пирогове під Києвом. На площі 150 га розміщено 300 пам’яток народної
архітектури. (
Додаток № 8 )
Національний музей
історії України в Києві зберігає найбільшу кількість пам’яток
нашого минулого. ( Додаток № 9 )
В Україні є дуже незвичайні музеї : музей у катакомбах
під Одесою .
( Додаток № 10)
Музей
лісу на Закарпатті. (
Додаток № 11 )
Музеї
однієї книги й підків у Львові. (
Додаток № 12 )
Музей
однієї вулиці в Києві. (
Додаток № 13 )
« Найсолодшими» музеями
можна назвати музей цукру на Вінничині.
( Додаток № 14 )
Музей
бджільництва на Полтавщині. (
Додаток № 15 )
« Найпахучішими» музеєм
можна вважати музей ефіроолійних речовин для парфумерної промисловості в
Сімферополі. В Україні діє близько 400 державних та комунальних музеїв. У їх
фондах зберігається понад 11 млн. пам`яток. Протягом року музеї та заповідники
відвідує близько 17 млн. чоловік. Згідно програми розвитку музейної справи,
головною метою було розширити музейну мережу, зміцнити матеріально-технічну
базу музеїв та заповідників, розробити науково-методичні та інструктивні
матеріали, забезпечити охорону та збереження пам`яток Музейного фонду, а також впровадити в
діяльність музеїв сучасні автоматизовані інформаційні технології.
Робота в групах. ( Учні отримують завдання, кожна група за короткий час (3-5
хв.) повинна виконати це завдання та презентувати результати роботи своєї групи)
Група
№ 1. Державний архітектурно-історичний заповідник
"Софійський музей". Державний
архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в
центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів,
розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII
6
століть. Найціннішою
спорудою заповідника є Софійський собор - всесвітньовідома пам'ятка архітектури
і монументального живопису XI століття. Він велично височить у центрі ансамблю.
(
Додаток № 16)
Група
№ 2. Кам’янець – Подільський заповідник. Кам'янець-Подільський належить до
найдавніших міст України з більш як тисячолітньою історією. Заповідна його
частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, утвореному каньйоном
Смотричу. Своєрідність і унікальність її полягають у гармонійному поєднанні
ландшафту з містобудівною структурою середньовічного міста, в якому військові інженери,
використовуючи чудові природні властивості терену, створили фортифікаційну
систему, що не має аналогів у Європі. У Старому місті зосереджені Руська брама,
Замковий міст, Замкові казарми, міські оборонні башти, ансамблі монастирських
будівель орденів домініканів, домініканок, францисканів, кафедрального
костьолу, міської ратуші . ( Додаток № 17)
Група
№ 3. Заповідник « Давній Галич». Нині на території Національного
заповідника «Давній Галич» та в околицях Галича знаходиться 143 пам’ятки
(об’єкти) культурної спадщини, у тому числі 118 – археології, 10 – архітектури,
15 – історії та культури. Усі пам’ятки Х-ХVІІ ст. становлять велику цінність.
Поряд з об’єктами, які зберегли можливість утилітарного використання (храм Св.
Пантелеймона ХІІ ст. в с. Шевченкове, церква Успіння Пресвятої Богородиці ХVІ ст. в c. Крилосі, церква Різдва Христового
у м. Галичі, костел кармелітів ХVІІ
ст. з монастирським комплексом у селищі Більшівці, Митрополичі палати ХVІІ-ХVІІІ ст. у с. Крилосі), тут
знаходяться фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., залишки Галицького
замку ІХ-ХІV-ХVІІ ст., понад сто пам’яток
археології, 18 природоохоронних об’єктів, органічно пов’язаних з пам’ятками
архітектури, історії та культури. Всі вони мають велике значення як наукові
джерела пізнання минулого, матеріальне підтвердження літописних згадок, а також
як засоби духовного та естетичного виховання людей. За емоційно-естетичним
впливом вони відносяться до категорії пам’яток, які найбільш охоче відвідують
туристи.
( Додаток № 18)
7
IV. Закріплення нових
знань учнів
Учні виконують завдання
(Закреслити букви, що повторюються. Пояснити значення слів, які ви отримали) ( Додаток № 19)
Учитель.
Ваша задача – якомога швидше розв’язати
кросворд і назвати науку,якою займається наш гість. ( Додаток № 20)
V.
Підсумок уроку.
Учитель робить висновок, що сьогодні ми
ознайомилися з одним із видів історичних джерел, який допомагає вивчати минуле
людства. Праця археологів допомагає здмухнути тисячолітній шар пилу з решток
минулих часів. Знати й пишатися пам’ятками своєї історії повинна кожна освічена
людина.
VI.
Домашнє
завдання.
1. Опрацювати
текст підручника.
2. Бажаючі
можуть відвідати місцевий історичний музей і підготувати повідомлення про свої
враження від побаченого.
( Додаток № 1)
V ст. до н. е.
|
1240 р.
|
III ст.
|
78 р. до н. е.
|
ХIХ
ст.
|
645 р.
|
ХХI
ст.
|
1582 р.
|
ХVI
ст.
|
1861 р.
|
I ст. до н. е.
|
435 р. до н. е.
|
VII ст.
|
242 р.
|
ХIII
ст.
|
2004 р.
|
( Додаток № 2)
Хронологічне лото
1645
|
1978
|
1205
|
1356
|
1985
|
1845
|
1035
|
988
|
1785
|
1679
|
1572
|
2013
|
237
|
1684
|
1472
|
1867
|
1569
|
1054
|
495
|
1991
|
1367
|
346
|
1893
|
2011
|
1478
|
476
|
1548
|
1836
|
1914
|
289
|
( Додаток № 5)
Вікентій Хвойка
народився в 1850 році в с. Семин на Ельбі, тепер Чехія, в старовинній
шляхетській родині. Закінчив комерційну школу в Чехії, a у 1876 переїхав до
Києва, де жив i працював учителем.
З 1890-х років почав
займатися археологією, здійснивши низку розкопів у Києві й на Наддніпрянщині;
співпрацював з культурними діячами Києва, що гуртувалися в Товаристві
шанувальників старовини та мистецтва.
1893 - відкрив і
дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, що існувала близько 20000
років тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення великих кісток (мамонтів). Розкопки
палеолітичних стоянок, крім Кирилівської, в урочищі Протасів Яр у Києві, у селі
Селище на Черкащині та інші тривали 10 років. У цих розкопках брав участь і
Володимир Антонович.
1896 - відкрив пам'ятки
трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на
березі Дніпра в Києві. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію
пам'яток і встановив час її виникнення (4—3 тисячоліття до н. е.). Власне назва
“трипільська культура” з’явилася у праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень
1901 року біля міст Канева та Ржищева на Київщині. В.В.Хвойка
вважав трипільську культуру автохтонною. Її залишили пращури слов'ян — арійські
племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я. Вони
мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні
переселення азійських та європейських племен, утримали “краї предків до
сьогодення”. Хвойка висунув
гіпотезу, згідно з якою “народ, що створив ці пам’ятки, не міг зникнути
безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву
належить ім’я протослов’ян і нащадки
котрої й донині населяють південно-західну Росію”. Як ми знаємо, в часи
Російської імперії південно-західною Росією називали Україну. Досліджував
пам'ятки бронзового віку, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське (1898)
і Мотронинське городища на Черкащині. 1898—1900
- відкрив і провів розкопки на Середньому Придніпров'ї могильників з
трупоспаленнями в урнах, так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької
(II століття до н. е. — II століття) і Черняхівської (2—5 століття) культур.
Вікентій Хвойка
відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей
та мистецтв – тепер це Національний музей історії України. Він був першим
хранителем його археологічного відділу.
Досліджував пам'ятки
східних слов'ян, зокрема поселення VII—VIII століть у Пастирському городищі та
могильниках сіверян у селі Броварки на Гадяччині, доводячи автохтонність
слов'янського населення Середнього Придніпров'я.
Значну увагу присвятив
дослідженню Київської Русі, особливо Києву, де здійснив розкопки на горі
Киселівці (1894), Старокиївській горі (1907—1908), де були виявлені житла і
майстерні ремісників та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Йому належать
розкопки давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами храмів
Білгорода на Ірпіні, Витачева на Дніпрі, Шарки на Київщині, с. Кононча на
Черкащині.
У праці “До питання про
слов’ян” (1902) він заявляв, що у Середньому Придніпров’ї “з незапам’ятних
часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського
походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов’ян, і, крім того, вважаю
його терен європейською прабатьківщиною”.
1903 - вивчав пам'ятки українського
середньовіччя, вів розкопки на замковій горі в Чигирині, де знайдено рештки
споруд з XV—XVI ст. В. В. Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств:
Імператорського Московського археологічного товариства, Імператорського
Одеського товариства історії та старожитностей, Київського товариства охорони пам’яток старовини та
мистецтва; членом-співробітником Російського
археологічного інституту в Константинополі. Здобуті В. Хвойкою колекції, а
також рукописні матеріали зберігаються та експонуються в Національному музеї
історії України (Київ) та в Державному історичному музеї Москви. Помер 2
листопада 1914 р. й був похований на Байковому кладовищі в Києві.
( Додаток № 19)
М
|
В
|
Б
|
Я
|
К
|
А
|
У
|
К
|
В
|
Я
|
Б
|
А
|
З
|
Е
|
Й
|
Відповідь
: музей.
А
|
Я
|
К
|
Я
|
К
|
М
|
Р
|
М
|
І
|
Б
|
Й
|
Х
|
Б
|
В
|
Й
|
Відповідь
: архів.
( Додаток № 20)
Питання
1.
Вид словесних історичних джерел. ( Усні )
2.
Батько української історії. ( Грушевський )
3.
Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні
події тощо.
( Міф )
4.
У давнину – щорічний запис найважливіших подій. ( Літопис
)
5.
Головний елемент Державного Герба України. ( Тризуб )
6.
Вид історичних джерел.( Писемні )
7.
Наука про давнину. ( Археологія )
8.
Наука, що вивчає життя людей у минулому. ( Історія)
Комментариев нет:
Отправить комментарий