Основи теорії держави

Основи теорії держави

 

Історичний аспект виникнення держави

Таблиця 1. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу.

Основні ознаки суспільної влади за первіснообщинного ладу
1	Влада базувалася на сімейних відносинах, бо основою первісного суспільства була сім’я — спільність людей на підставі кровної чи передбачуваної спорідненості, в межах якої здійснювалися владні повноваження
2	Влада була безпосередньо суспільною, тобто засновувалась на принципах первісної демократії, суспільного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції суспільства
3	Влада первісного суспільства не передбачала наявності спеціальних органів і організацій, які б складалися з професійного чиновництва, а також органів, що здійснювали б примус від імені держави
4	Відсутність поділу суспільства на соціальні групи визначила можливість здійснення владних повноважень від імені суспільства та забезпечення єдності влади і соціальної системи
Соціальні норми за первіснообщинного ладу
1	Основними правилами поведінки були звичаї, тобто правила поведінки, що склалися історично внаслідок їх багаторазового застосування
2	Ці норми мали характер так званих мононорм, тобто одна норма регламентувала різноманітні суспільні відносини (релігію, мораль, суспільні відносини, працю)
3	Ці норми мали природну основу, тобто викликалися економічною необхідністю та існували в поведінці людей
4	Ці норми, як правило, діяли в силу звички та забезпечувалися усім колективом роду
5	Ці норми, як правило, мали усний характер, існували у свідомості, передавалися від покоління до покоління і слугували відображенням єдності та взаємодопомоги членам роду
6	Ці норми не передбачали чіткого розподілу їх на права та обов’язки через низький рівень свідомості та відсутність почуття провини членів колективу роду

Таблиця 2. Причини виникнення держави і права.

Основні причини виникнення держави і права
Економічні	це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин	поява приватної власності; внутрішньо родова нерівність; три поділи праці; поява надлишкового продукту
Політичні	це умови, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень	неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов; поява соціальних груп з різноманітними інтересами та потребами у новому способі влади з удосконаленим апаратом і можливістю здійснювати примус
Соціальні	це умови, спричинились ускладненням відносин між людьми	ліквідація общинного колективізму; поява соціальних суперечностей; упорядкування відносин між людьми
Психологічні	це умови, що визначили особливості розвитку психіки та свідомості людини	усвідомлення таких понять, як права та обов’язки; поява відчуття провини
Культурні	це умови, що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства	необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами; поява релігії; поява письма, освіти, науки

Таблиця 3. Держава: поняття та основні ознаки.

Термін	Визначення
Держава	це особлива організація політичної влади, що існує в соціально неоднорідному суспільстві і за допомогою якої здійснюється управління суспільством.
Територія	Це відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення перетворюється на громадян
Суверенітет	Політико-правова властивість державної влади, що виявляється в її верховенстві, незалежності, неподільності або єдності, повноті, рівноправності у зовнішніх відносинах

Таблиця 4. Історичні типи держави та права.

Історичний тип держави — це сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах історії людства
Формаційний підхід	Цивілізаційний підхід	Технократичний підхід
Визначається типом соціально-економічних відносин, що склалися в суспільстві	Розглядає історію людства як історію виникнення, розквіту та зникнення цивілізацій	Ґрунтується на визначенні технології як пріоритетного рівня розвитку
рабовласницький; феодальний; буржуазний; сучасний вид держави єгипетська; китайська; еллінська; західна; православна цивілізація аграрний; промисловий (індустріальний); постіндустріальний (інформаційний)

Таблиця 5. Суверенітет держави.

Суверенітет держави — це політико-правова властивість державної влади, означає верховенство, повноту і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах
Основні ознаки державного суверенітету	Верховенство	Відсутність іншої суспільної влади на території країни, вищої за державну
	Незалежність	Можливість самостійно приймати рішення всередині країни і зовні за умови дотримання приписів міжнародного права і національного законодавства
	Самостійність	Державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств
	Неподільність (або єдність)	Єдність влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади
	Повнота	Поширення державної влади на всі сфери державного життя і на все населення країни
	Рівноправність у зовнішніх відносинах	Наявність у міжнародних відносинах таких само прав і обов’язків, як і в інших держав
Гарантії державного суверенітету	Це умови та засоби, за допомогою яких забезпечується державний суверенітет, а саме	Волевиявлення народу, який бажає щоб держава була суверенною
		Спроможність економічного потенціалу держави
		Військова могутність, спрямована на захист країни від зовнішньої агресії
		Міжнародне визнання суверенітету держави

Таблиця 6. Основні теорії походження держави і права.

Назва теорії	Сутність теорії	Представники
Теологічна	пояснює походження держави і права Божою волею, процес виникнення і розвитку держави і права є аналогічним процесу створення Богом світу	А. Блаженний (354–340) — його праця «Про град Божий»; Ф. Аквінський (1225–1274) — його праця «Про правління правителів»
Патріархальна	доводить, що виникнення держави і права є результатом розвитку сім’ї, зокрема батьківської (патріархальної) влади	Платон (427–347) — його праці «Держава» і «закони»; Аристотель, Жан Боден, Микола Михайловський, Генрих Мен
Договірна	доводить, що походження держави і права є результатом укладення угоди між людьми і усвідомлення ними своїх прав, потреб та інтересів	Епікур, Протагор, Лукрецій Кар, Гуґо Ґроцій, Спіноза, Дж. Локк, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Олександр Радищев
Органічна	ототожнює виникнення, будову і функції держави з виникненням, будовою і функціями живого організму	Герберт Спенсер (1820–1903) — його праця «Система синтетичної філософії»
Економічна	доводить, що держава і право виникли внаслідок дій об’єктивних процесів економічного розвитку суспільства	Карл Маркс, В. І. Ленін, Фрідріх Енгельс — його праця «Походження сім’ї, приватної власності і держави»
Психологічна	пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки — потребою людей жити в організованому суспільстві	Лев Петражинський, Габріель Тард — його праця «Суспільна думка і натовп»
Насильства	пояснює виникнення держави і права застосуванням зовнішнього або внутрішнього насильства одних людей над іншими	Людвіг Гумплович, Карл Каутський, Ф. Опенгеймер, Євген Дюрінг
Демографічна	стверджує, що населення збільшується у геометричній прогресії, а засоби існування — в арифметичній, і тому держава необхідна, щоб примусово спрямовувати суспільство шляхом регламентації поведінки населення	Г. Р. Мальтус
Сакральна	доводить, що влада має магічне походження. Першими носіями влади були маги, жерці, чаклуни, боги	Д. Фрейзер
Географічного детермінізму	вважає, що географічні особливості певної території є основним фактором виникнення на цій території відповідних держав	Монтеск’є — його праця «Дух законов»
Гідравлічна	ґрунтується на факті, що перші держави з’явилися на берегах великих річок, населення мало боротися з повенями, вирішувати проблему зрошення землі. Для вирішення цих питань і була потрібна рання державність	К. Віттфогель
Дифузійна	вважає, що держава є результатом передачі досвіду управління від одних народів до інших	Гренбер

Таблиця 7. Форма держави: поняття та її складові елементи.

Таблиця 8. Форма державного правління.

Форма державного правління — це елемент форми держави, що відображає певний порядок (процес) утворення та організації вищих органів державної влади
Характеризує
Структуру вищих органів державної влади	Порядок утворення вищих органів державної влади	Розподіл повноважень між вищими органами державної влади	Принципи взаємодії державно-владних структур у процесі здійснення ними повноважень

Форма державного правління	Характеристика	Різновиди
Монархія	форма правління, за якої вища влада у державі цілком або частково належить однієї особі — монарху і, як правило, переходить у спадок найближчим родичам (спадкова монархія)	необмежені (абсолютні); обмежені (дуалістичні і парламентарні)
Республіка	форма правління, за якої вища влада здійснюється виборним колегіальним органом — парламентом, який обирається населенням країни на певний строк, а значну роль у здійсненні владних повноважень відіграють президент та уряд, які разом із парламентом беруть участь у здійсненні державної влади	парламентська; президентська; змішана (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська)

Схема 1. Форма державного устрою.

Різновиди:
Унітарна держава	Федеративна держава	Конфедеративна держава
Це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету	Це союзна держава, що складається з територій — суб’єктів федерації, які мають обмежений суверенітет	Це союз держав, які на основі договору об’єднані для досягнення певних цілей одним або декількома органами (наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повного суверенітету

Схема 2. Форма державного (політичного) режиму.

Демократичний режим	Антидемократичний режим
Стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав і свобод людини і громадянина	Стан політичного життя, за якого державна влада значно обмежується, а то й зовсім усуваються можливості реального впливу громадян та їх об єднань на управління державою, обмежуються чи порушуються основні права і свободи людини і громадянина, влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб або однієї особи

Схема 3. Демократичний та антидемократичний режими.

Демократичний режим

Антидемократичний режим
Тоталітарний режим	Авторитарний режим	Тиранія	Теократія	Охлократія
Сукупність засобів, методів, способів здійснення політичної влади, за якої вона прагне контролювати всі сфери суспільного життя і повністю підкорити людину	Система організації політичної влади, при якій одна особо чи група осіб монопольно здійснює владу за мінімальної участі народу	Встановлюється й утримується шляхом насильства	Влада перебуває в руках духовенства	Влада натовпу

Таблиця 9. Функції держави: поняття та види.

Функції держави	це основні напрямки і сторони діяльності держави, в яких виражається її суть, соціальне призначення та реальна роль, яку вона відіграє у вирішенні основних питань суспільного життя
Види функцій держави
Внутрішні (основні напрямки діяльності держави в управлінні внутрішнім життям суспільства)		Зовнішні (основні напрямки діяльності держави на міжнародній арені, які визначають її як суб’єкта міжнародних відносин)
Економічна функція полягає у сприянні формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; соціальна функція покликана забезпечити соціальну захищеність особи, нормальні умови життя для всіх членів суспільства шляхом виконання соціальних програм; політична функція спрямована на створення умов для ефективного функціонування демократичної системи суспільства та її основних інститутів; правоохоронна функція спрямована на забезпечення повного і точного здійснення правових приписів усіма суб’єктами суспільних відносин, а також правопорядку; природоохоронна функція спрямована на підтримання і охорону безпечного для життя і здоров’я людини довкілля		Захист суверенітету та територіальної цілісності держави; захист миру та підтримання міжнародного правопорядку; підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства; зовнішньоекономічна діяльність, що заснована на принципах міжнародного поділу, участь у міжнародних економічних та екологічних програмах

Таблиця 10. Функції держави.

основні напрямки її діяльності, що

відображають суть і соціальне призначення

державного управління суспільством

Їх класифікують:
За часом виконання	Постійні	Здійснюються протягом тривалого історичного періоду функціонування держави
	Тимчасові	Характерні для певного незначного за історичною тривалістю періоду
За сферою суспільних відносин	Політичні	Визначають порядок реалізації політичної влади в суспільстві
	Економічні	Характеризують діяльність держави у процесі регулювання економічних відносин
	Гуманітарні (соціальні)	Є засобом охорони та реалізації основних прав і свобод особи
За територією здійснення	Внутрішні	Здійснюються в межах території держави та характеризують її внутрішню політику
	Зовнішні	Визначаються в діяльності держави на міжнародній арені в її взаємодії з іншими суб’єктами міжнародних відносин

Таблиця 11. Здійснення функцій держави.

Здійснення функцій держави
Форми	Правова (полягає у діяльності державних органів, що пов’язана з виданням юридичних актів)	Правотворча; правовиконавча; правоохоронна
	Організаційна (полягає у діяльності держави, що не тягне за собою юридичних наслідків)	Організаційно-регламентуюча; організаційно-господарча; організаційно-ідеологічна
Методи	Переконання (здійснюються шляхом правового виховання та проведення різних профілактичних заходів)
	Заохочення (здійснюються шляхом пропаганди досвіду, надання пільг, нагород тощо)
	Примус (здійснюється шляхом застосування до суб’єктів законних заходів впливу, покарання та інших негативних правових наслідків)

Таблиця 12. Правова держава.

Правова держава		це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав і свобод
Основні ознаки:
1	Верховенство права в регулюванні суспільних відносин та управлінні державними справами, верховенство правових законів держави над політикою, політичною й фізичною силою держави
2	Поділ суверенної державної влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову
3	Верховенство громадянського суспільства над державою та її апаратом
4	Юридичне закріплення і фактичне забезпечення основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в конституції та законах держави
5	Взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави за принципом: як держава ставиться до своїх громадян, так і громадяни ставляться до держави
6	Громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі та її посадовим особам — лише те, що дозволено законом
7	Діалектичне поєднання форм представницької і безпосередньої демократії, демократичний плюралізм і гласність, діяльність політичних партій і громадських організацій у рамках конституції та законів
8	Високий рівень правосвідомості, політичної, правової і моральної культури державної влади і громадян
9	Управління суспільством і державою за допомогою демократичних, правових, ненасильницьких форм і методів з поєднанням і врахуванням інтересів усіх класів та соціальних груп
10	Наявність ефективної правоохоронної системи, правозаконності й правопорядку
11	Пріоритет загальнолюдських моральних цінностей над класовими, клановими, груповими

Таблиця 13. Громадянське суспільство.

Громадське суспільство		це історична форма життєдіяльності людей, яка є сукупністю приватних відносин (економічних, соціальних, культурних) між вільними індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності для задоволення історично обумовлених особистих інтересів і потреб
Характерні риси:
1	Визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю
2	Утвердження і забезпечення прав і свобод людини
3	Пріоритет суспільства над державою, яка існує насамперед як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи
4	Подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь праці і результатів своєї трудової діяльності
5	Забезпечення економічної свободи громадян та їх об’єднань
6	Наявність плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах матеріального і духовного життя
7	Надійна, якісна система соціального захисту особи
8	Ідеологічна та політична свобода особистості, врахування та забезпечення здійснення різноманітних інтересів індивідів і соціальних груп

Таблиця 14. Правовий статус особи.

Правовий статус особи	Визначення
Людина	Людина як жива істота, представник людського роду
Індивід	Людина як окремий представник людського роду, будь-якої соціальної спільноти
Особистість	Індивід, якому властива система якостей, що визначаються участю людини в соціальних, культурних, історичних відносинах
Особа	Людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами та виконує обов’язки перед суспільством
Громадянин	Особа, яка належить до постійного населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується захистом держави, має права, обов’язки перед державою

Схема 4. Поняття механізму держави як системи державних інститутів