Основи теорії держави
Історичний аспект виникнення держави
Таблиця 1. Суспільна влада і
соціальні норми за первіснообщинного ладу.
Основні ознаки суспільної влади за
первіснообщинного ладу
|
|
1
|
Влада базувалася на сімейних
відносинах, бо основою первісного суспільства була сім’я — спільність людей
на підставі кровної чи передбачуваної спорідненості, в межах якої
здійснювалися владні повноваження
|
2
|
Влада була безпосередньо
суспільною, тобто засновувалась на принципах первісної демократії,
суспільного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції суспільства
|
3
|
Влада первісного суспільства не
передбачала наявності спеціальних органів і організацій, які б складалися з
професійного чиновництва, а також органів, що здійснювали б примус від імені
держави
|
4
|
Відсутність поділу суспільства на
соціальні групи визначила можливість здійснення владних повноважень від імені
суспільства та забезпечення єдності влади і соціальної системи
|
Соціальні норми за
первіснообщинного ладу
|
|
1
|
Основними правилами поведінки були
звичаї, тобто правила поведінки, що склалися історично внаслідок їх
багаторазового застосування
|
2
|
Ці норми мали характер так званих
мононорм, тобто одна норма регламентувала різноманітні суспільні відносини
(релігію, мораль, суспільні відносини, працю)
|
3
|
Ці норми мали природну основу,
тобто викликалися економічною необхідністю та існували в поведінці людей
|
4
|
Ці норми, як правило, діяли в силу
звички та забезпечувалися усім колективом роду
|
5
|
Ці норми, як правило, мали усний
характер, існували у свідомості, передавалися від покоління до покоління і
слугували відображенням єдності та взаємодопомоги членам роду
|
6
|
Ці норми не передбачали чіткого
розподілу їх на права та обов’язки через низький рівень свідомості та
відсутність почуття провини членів колективу роду
|
Таблиця 2. Причини виникнення
держави і права.
Основні причини виникнення держави
і права
|
||
Економічні
|
це умови розвитку економічної
системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації
економічних відносин
|
|
Політичні
|
це умови, що визначили
необхідність вдосконалення владних повноважень
|
|
Соціальні
|
це умови, спричинились
ускладненням відносин між людьми
|
|
Психологічні
|
це умови, що визначили особливості
розвитку психіки та свідомості людини
|
|
Культурні
|
це умови, що визначилися рівнем
духовного розвитку суспільства
|
|
Таблиця 3. Держава: поняття та
основні ознаки.
Термін
|
Визначення
|
||
Держава
|
це особлива організація політичної
влади, що існує в соціально неоднорідному суспільстві і за допомогою якої
здійснюється управління суспільством.
|
||
Територія
|
Це відокремлена кордонами частина
земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення
перетворюється на громадян
|
||
Суверенітет
|
Політико-правова властивість
державної влади, що виявляється в її верховенстві, незалежності,
неподільності або єдності, повноті, рівноправності у зовнішніх відносинах
|
||
Таблиця 4. Історичні типи держави та
права.
Історичний тип держави — це сукупність найбільш суттєвих
ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах історії людства
|
||
Формаційний підхід
|
Цивілізаційний підхід
|
Технократичний підхід
|
Визначається типом
соціально-економічних відносин, що склалися в суспільстві
|
Розглядає історію людства як
історію виникнення, розквіту та зникнення цивілізацій
|
Ґрунтується на визначенні
технології як пріоритетного рівня розвитку
|
|
Таблиця 5. Суверенітет держави.
Суверенітет держави — це політико-правова властивість
державної влади, означає верховенство, повноту і неподільність влади держави
в межах її території та незалежність і рівноправність у міжнародних
відносинах
|
||
Основні ознаки державного
суверенітету
|
Верховенство
|
Відсутність іншої суспільної влади
на території країни, вищої за державну
|
Незалежність
|
Можливість самостійно приймати
рішення всередині країни і зовні за умови дотримання приписів міжнародного
права і національного законодавства
|
|
Самостійність
|
Державна влада не залежить від
волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств
|
|
Неподільність (або єдність)
|
Єдність влади в цілому і лише
функціональний її поділ на гілки влади
|
|
Повнота
|
Поширення державної влади на всі
сфери державного життя і на все населення країни
|
|
Рівноправність у зовнішніх
відносинах
|
Наявність у міжнародних відносинах
таких само прав і обов’язків, як і в інших держав
|
|
Гарантії державного суверенітету
|
Це умови та засоби, за допомогою
яких забезпечується державний суверенітет, а саме
|
Волевиявлення народу, який бажає
щоб держава була суверенною
|
Спроможність економічного
потенціалу держави
|
||
Військова могутність, спрямована
на захист країни від зовнішньої агресії
|
||
Міжнародне визнання суверенітету
держави
|
Таблиця 6. Основні теорії походження
держави і права.
Назва теорії
|
Сутність теорії
|
Представники
|
Теологічна
|
пояснює походження держави і права
Божою волею, процес виникнення і розвитку держави і права є аналогічним
процесу створення Богом світу
|
А. Блаженний (354–340) — його
праця «Про град Божий»; Ф. Аквінський (1225–1274) — його праця «Про правління
правителів»
|
Патріархальна
|
доводить, що виникнення держави і
права є результатом розвитку сім’ї, зокрема батьківської (патріархальної)
влади
|
Платон (427–347) — його праці
«Держава» і «закони»; Аристотель, Жан Боден, Микола Михайловський, Генрих Мен
|
Договірна
|
доводить, що походження держави і
права є результатом укладення угоди між людьми і усвідомлення ними своїх
прав, потреб та інтересів
|
Епікур, Протагор, Лукрецій Кар,
Гуґо Ґроцій, Спіноза, Дж. Локк, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Олександр Радищев
|
Органічна
|
ототожнює виникнення, будову і
функції держави з виникненням, будовою і функціями живого організму
|
Герберт Спенсер (1820–1903) — його
праця «Система синтетичної філософії»
|
Економічна
|
доводить, що держава і право
виникли внаслідок дій об’єктивних процесів економічного розвитку суспільства
|
Карл Маркс, В. І. Ленін, Фрідріх
Енгельс — його праця «Походження сім’ї, приватної власності і держави»
|
Психологічна
|
пояснює виникнення держави і права
особливими властивостями людської психіки — потребою людей жити в організованому
суспільстві
|
Лев Петражинський, Габріель Тард —
його праця «Суспільна думка і натовп»
|
Насильства
|
пояснює виникнення держави і права
застосуванням зовнішнього або внутрішнього насильства одних людей над іншими
|
Людвіг Гумплович, Карл Каутський,
Ф. Опенгеймер, Євген Дюрінг
|
Демографічна
|
стверджує, що населення
збільшується у геометричній прогресії, а засоби існування — в арифметичній, і
тому держава необхідна, щоб примусово спрямовувати суспільство шляхом
регламентації поведінки населення
|
Г. Р. Мальтус
|
Сакральна
|
доводить, що влада має магічне
походження. Першими носіями влади були маги, жерці, чаклуни, боги
|
Д. Фрейзер
|
Географічного детермінізму
|
вважає, що географічні особливості
певної території є основним фактором виникнення на цій території відповідних
держав
|
Монтеск’є — його праця «Дух
законов»
|
Гідравлічна
|
ґрунтується на факті, що перші
держави з’явилися на берегах великих річок, населення мало боротися з
повенями, вирішувати проблему зрошення землі. Для вирішення цих питань і була
потрібна рання державність
|
К. Віттфогель
|
Дифузійна
|
вважає, що держава є результатом
передачі досвіду управління від одних народів до інших
|
Гренбер
|
Таблиця 7. Форма держави: поняття та
її складові елементи.
Таблиця 8. Форма державного
правління.
Форма державного правління — це елемент форми держави, що
відображає певний порядок (процес) утворення та організації вищих органів
державної влади
|
|||
Характеризує
|
|||
Структуру вищих органів державної
влади
|
Порядок утворення вищих органів
державної влади
|
Розподіл повноважень між вищими
органами державної влади
|
Принципи взаємодії
державно-владних структур у процесі здійснення ними повноважень
|
Форма державного правління
|
Характеристика
|
Різновиди
|
Монархія
|
форма правління, за якої вища
влада у державі цілком або частково належить однієї особі — монарху і, як
правило, переходить у спадок найближчим родичам (спадкова монархія)
|
|
Республіка
|
форма правління, за якої вища
влада здійснюється виборним колегіальним органом — парламентом, який
обирається населенням країни на певний строк, а значну роль у здійсненні
владних повноважень відіграють президент та уряд, які разом із парламентом
беруть участь у здійсненні державної влади
|
|
Схема 1. Форма державного устрою.
Різновиди:
|
||
Унітарна держава
|
Федеративна держава
|
Конфедеративна держава
|
Це єдина централізована держава,
територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не
мають ознак суверенітету
|
Це союзна держава, що складається
з територій — суб’єктів федерації, які мають обмежений суверенітет
|
Це союз держав, які на основі
договору об’єднані для досягнення певних цілей одним або декількома органами
(наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повного суверенітету
|
Схема 2. Форма державного
(політичного) режиму.
Демократичний режим
|
Антидемократичний режим
|
Стан політичного життя, за якого
державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі
громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні та
діяльності органів держави, дотриманні основних прав і свобод людини і
громадянина
|
Стан політичного життя, за якого
державна влада значно обмежується, а то й зовсім усуваються можливості
реального впливу громадян та їх об єднань на управління державою, обмежуються
чи порушуються основні права і свободи людини і громадянина, влада
зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб або однієї особи
|
Схема 3. Демократичний та
антидемократичний режими.
Демократичний режим
|
Антидемократичний режим
|
||||
Тоталітарний режим
|
Авторитарний режим
|
Тиранія
|
Теократія
|
Охлократія
|
Сукупність засобів, методів,
способів здійснення політичної влади, за якої вона прагне контролювати всі
сфери суспільного життя і повністю підкорити людину
|
Система організації політичної
влади, при якій одна особо чи група осіб монопольно здійснює владу за
мінімальної участі народу
|
Встановлюється й утримується
шляхом насильства
|
Влада перебуває в руках
духовенства
|
Влада натовпу
|
Таблиця 9. Функції держави: поняття
та види.
Функції держави
|
це основні напрямки і сторони
діяльності держави, в яких виражається її суть, соціальне призначення та
реальна роль, яку вона відіграє у вирішенні основних питань суспільного життя
|
|
Види функцій держави
|
||
Внутрішні
(основні напрямки діяльності
держави в управлінні внутрішнім життям суспільства)
|
Зовнішні
(основні напрямки діяльності
держави на міжнародній арені, які визначають її як суб’єкта міжнародних
відносин)
|
|
|
|
|
Таблиця 10. Функції держави.
основні напрямки її діяльності, що
відображають суть і соціальне
призначення
державного управління суспільством
Їх класифікують:
|
||
За часом виконання
|
Постійні
|
Здійснюються протягом тривалого
історичного періоду функціонування держави
|
Тимчасові
|
Характерні для певного незначного
за історичною тривалістю періоду
|
|
За сферою суспільних відносин
|
Політичні
|
Визначають порядок реалізації
політичної влади в суспільстві
|
Економічні
|
Характеризують діяльність держави
у процесі регулювання економічних відносин
|
|
Гуманітарні (соціальні)
|
Є засобом охорони та реалізації
основних прав і свобод особи
|
|
За територією здійснення
|
Внутрішні
|
Здійснюються в межах території
держави та характеризують її внутрішню політику
|
Зовнішні
|
Визначаються в діяльності держави
на міжнародній арені в її взаємодії з іншими суб’єктами міжнародних відносин
|
Таблиця 11. Здійснення функцій
держави.
Здійснення функцій держави
|
||
Форми
|
Правова (полягає у діяльності державних
органів, що пов’язана з виданням юридичних актів)
|
|
Організаційна (полягає у діяльності держави, що
не тягне за собою юридичних наслідків)
|
|
|
Методи
|
Переконання (здійснюються шляхом правового
виховання та проведення різних профілактичних заходів)
|
|
Заохочення (здійснюються шляхом пропаганди
досвіду, надання пільг, нагород тощо)
|
||
Примус (здійснюється шляхом застосування
до суб’єктів законних заходів впливу, покарання та інших негативних правових
наслідків)
|
Таблиця 12. Правова держава.
Правова держава
|
це держава, в якій юридичними
засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист
основних прав і свобод
|
|
Основні ознаки:
|
||
1
|
Верховенство права в регулюванні
суспільних відносин та управлінні державними справами, верховенство правових
законів держави над політикою, політичною й фізичною силою держави
|
|
2
|
Поділ суверенної державної влади,
яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову
|
|
3
|
Верховенство громадянського суспільства
над державою та її апаратом
|
|
4
|
Юридичне закріплення і фактичне
забезпечення основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в
конституції та законах держави
|
|
5
|
Взаємоповага і
взаємовідповідальність особи і держави за принципом: як держава ставиться до
своїх громадян, так і громадяни ставляться до держави
|
|
6
|
Громадянину дозволено робити все,
що не заборонено законом, а державі та її посадовим особам — лише те, що
дозволено законом
|
|
7
|
Діалектичне поєднання форм
представницької і безпосередньої демократії, демократичний плюралізм і
гласність, діяльність політичних партій і громадських організацій у рамках
конституції та законів
|
|
8
|
Високий рівень правосвідомості,
політичної, правової і моральної культури державної влади і громадян
|
|
9
|
Управління суспільством і державою
за допомогою демократичних, правових, ненасильницьких форм і методів з
поєднанням і врахуванням інтересів усіх класів та соціальних груп
|
|
10
|
Наявність ефективної
правоохоронної системи, правозаконності й правопорядку
|
|
11
|
Пріоритет загальнолюдських
моральних цінностей над класовими, клановими, груповими
|
|
Таблиця 13. Громадянське
суспільство.
Громадське суспільство
|
це історична форма життєдіяльності
людей, яка є сукупністю приватних відносин (економічних, соціальних, культурних)
між вільними індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності для
задоволення історично обумовлених особистих інтересів і потреб
|
|
Характерні риси:
|
||
1
|
Визнання людини, її життя і
здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною
цінністю
|
|
2
|
Утвердження і забезпечення прав і
свобод людини
|
|
3
|
Пріоритет суспільства над
державою, яка існує насамперед як регулятор суспільних відносин і гарант
здійснення прав особи
|
|
4
|
Подолання відчуження людини від
засобів виробництва, знарядь праці і результатів своєї трудової діяльності
|
|
5
|
Забезпечення економічної свободи
громадян та їх об’єднань
|
|
6
|
Наявність плюралізму
(багатоманітності) в усіх сферах матеріального і духовного життя
|
|
7
|
Надійна, якісна система
соціального захисту особи
|
|
8
|
Ідеологічна та політична свобода
особистості, врахування та забезпечення здійснення різноманітних інтересів
індивідів і соціальних груп
|
|
Таблиця 14. Правовий статус особи.
Правовий статус особи
|
Визначення
|
Людина
|
Людина як жива істота, представник
людського роду
|
Індивід
|
Людина як окремий представник
людського роду, будь-якої соціальної спільноти
|
Особистість
|
Індивід, якому властива система
якостей, що визначаються участю людини в соціальних, культурних, історичних
відносинах
|
Особа
|
Людина, яка має історично
зумовлений ступінь розвитку, користується правами та виконує обов’язки перед
суспільством
|
Громадянин
|
Особа, яка належить до постійного
населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується
захистом держави, має права, обов’язки перед державою
|
Схема 4. Поняття механізму держави
як системи державних інститутів
Комментариев нет:
Отправить комментарий