Мета: дати учням уявлення про поняття злочину, його ознаки, склад, види;
формувати вміння характеризувати ознаки злочину, описувати елементи складу
злочину, називати види злочинів, наводити приклади; аналізувати правові
ситуації й пропонувати шляхи їх розв’язання; формувати непримиренне ставлення
до порушення законодавства.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок
з використанням мультимедійних технологій.
Обладнання: мультимедійне обладнання, електронна презентація.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Запитання
2. Що
таке адміністративний проступок?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Евристична бесіда
У ч и т е л ь.
Злочин — це передбачене Кримінальним Кодексом
суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), що відрізняється від адміністративного
проступку.
• Використовуючи визначення злочину,
вкажіть його ознаки.
У ч и т е л ь. Залежно від тяжкості
злочини поділяються на:
•
середньої тяжкості — такі, покарання за які передбачається у вигляді
позбавлення волі не більше п’яти років;
•
тяжкі — такі злочини, покарання за які передбачається у вигляді до
десяти років;
•
особливо тяжкі — злочини, за які передбачається покарання у вигляді
понад десять років або довічного ув’язнення.
Дидактична гра «Чи має місце злочин»
Клас розподіляється на групи (4–8). Кожна група отримує картку із
ситуативною задачею й визначає, чи є дана ситуація прикладом злочину і чому. Потім
кожна група оголошує свої ситуації, а решта учнів повинні визначити, чи має
місце злочин, аргументуючи свою відповідь. Остаточну відповідь дає та група,
чия ситуація обговорюється.
2. 16-річні
підлітки намагались відчинити автомобіль сусіда, що стояв у дворі. Сусід
побачив їх у вікно і викликав міліцію. Підлітки були затримані.
4.
Сварка 16-річного Петра і 15-річного Василя закінчилася бійкою, під час
якої Василь отримав серйозні тілесні ушкодження, після яких півроку пролежав у
лікарні.
Учні працюють у групах, створених для виконання попереднього завдання.
Порядок роботи:
1) Кожна група демонструє свою
ситуацію;
3) метою обговорення має бути
визначення виду злочину;
4) інші групи в обговорення не
включаються, немовби спостерігаючи за діями через скло акваріуму;
5) група, ситуація, порушення в якій
не мало складу злочину, виступає в ролі експертів, що наприкінці оцінюють
роботу всіх груп.
Робота з правовим документом
У ч и т е л ь. Окрім ознак, наявність злочину визначається за його складом.
Кримінальний кодекс України
Ст. 18. Суб’єкт злочину.
Суб’єктом злочину є
фізична осудна особа, яка скоїла злочин у віці, з якого, згідно з цим кодексом,
має наставати кримінальна відповідальність.
Відповідальність настає з 16, за окремі види
— з 14 років.
Об’єктом злочину є порушені цінності (матеріальні та
нематеріальні (життя та здоровя)), що охороняються Кримінальним кодексом.
Об’єктивна сторона — протиправні діяння або бездіяльність.
Суб’єктивна
сторона — наявність вини у формі умислу, або через необережність.
Завдання для груп
1. Виявіть склад злочинів в
електронних фотопрезентаціях. Робота проводиться з використанням методу
«Акваріум».
2. Які наслідки матиме злочин, який
ви аналізували, для:
а) потерпілої особи;
б) особи, що скоїла злочин;
в) суспільства?
Група експертів робить загальний висновок, чому злочин є найбільш серйозним
правопорушенням.
Приклади злочинів можуть бути запропоновані вчителем (квартирні
пограбування, пограбування на вулиці та в громадському транспорті, побиття і т.
ін.).
ІV. Підсумки уроку
Бесіда
2.
Чому злочин є одним з найнебезпечніших правопорушень?
2. Повторити тему
«Юридична відповідальність».
3. Підібрати у ЗМІ
інформацію про скоєні злочини. Проаналізувати отриманий матеріал.
Комментариев нет:
Отправить комментарий