Основи теорії права

Таблиця 15. Право: поняття та основні ознаки.

Право		це система загальнообов’язкових, формально визнаних правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою упорядкування та регулювання суспільних відносин
Ознаки:
1	Право — це не одна норма (норма — у перекладі з грецької означає правило поведінки), а сукупність або система норм
2	Норми права виражають волю панівного класу, який знаходиться при владі, або компроміс класів і соціальних груп чи волю всього народу
3	Норми права встановлюються або санкціонуються (офіційно схвалюються) державою
4	Формальна визначеність права вказує на те, що норми права сформульовані за правилами граматики і формальної логіки і викладені в нормативно-правових актах, а також, складають систему писаного права
5	Норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини з позиції держави і суспільства
6	Норми права є загальнообов’язковими, є єдиною системою приписів, обов’язкових для всього населення, що проживає на території певної держави
7	Норми права охороняються заходами державного примусу у випадку їх порушень або шляхом застосування юридичних санкцій

Таблиця 16. Функції права.

Функції права	це основні напрямки впливу права на свідомість і поведінку учасників суспільних відносин із метою розв’язання конкретних завдань, що стоять перед правом
Функції права
За сферою правового впливу		За характером впливу на свідомість і поведінку суб’єктів суспільних відносин	За характером регулювання суспільних відносин	За сферою, на яку поширюються функції права
економічна; політична; ідеологічна; екологічна; культурно-виховна нормативно-регулююча; інформаційна; комунікативна; орієнтаційна; виховна; захисна статична; динамічна; установча; інтегративна; охоронна; запобіжна загальноправова; міжгалузева; правовий інститут; норма права

Таблиця 17. Характеристика спеціально-юридичних функцій права.

Види спеціально-юридичних функцій прав
Регулятивна	Охоронна
це такий напрямок правового впливу, який покликаний забезпечити чітку організацію суспільних відносин, їх функціонування і розвиток відповідно до потреб суспільного прогресу	це такий напрямок правового впливу, який спрямований на охорону позитивних і витіснення негативних для суспільства відносин
впливає на суспільні відносини шляхом:
закріплення суспільних відносин у нормативно-правових актах (регулятивна статична функція); забезпечення постійного удосконалення і розвитку суспільних відносин (регулярна динамічна функція) накладення заборон на вчинення протиправних діянь; встановлення юридичних санкцій за вчинення протиправних діянь; застосування юридичних санкцій до осіб, які вчинили правопорушення

Таблиця 18. Основні види джерел права.

Основні джерела права	Правовий звичай	Санкціоноване (тобто офіційно схвалене) державою правило поведінки, що склалося в результаті тривалого повторення людьми певних дій
	Правовий прецедент	Судове чи адміністративне рішення з конкретної юридичної справи, якому надається обов’язкове значення під час вирішення всіх наступних аналогічних справ
	Релігійно-правові норми	Санкціоновані державою церковні канони (правила) та інші релігійні норми, яким надається загальнообов’язковий характер
	Нормативно-правовий акт	Письмовий документ компетентного органу держави, у якому закріплено правило поведінки загальнообов’язкового характеру, що забезпечується державою
	Нормативно-правовий договір	Документ загального характеру, що встановлюється за взаємною домовленістю кількох суб’єктів і забезпечується державою
	Міжнародно-правовий акт	Документ міжнародного співтовариства, який з санкції держави поширюється на її території

Таблиця 19. Основні елементи системи права.

Система права	об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура права, яка виражає єдність та узгодженість правових норм і об’єктивний поділ їх на галузі й інститути відповідно до особливостей суспільних відносин
Елементи:
Галузь права		Норма права	Інститут права
сукупність норм права, які складають відособлену частину системи права і регулюють якісно однорідні суспільні відносини специфічним методом правового регулювання		відображене в законах чи інших джерелах права загальнообов’язкове правило поведінки, що є взірцем можливої чи необхідної поведінки та охороняється від порушень заходами державного примусу	сукупність правових норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин і становлять частину галузі права

Таблиця 20. Коротка характеристика основних галузей права України.

Коротка характеристика основних галузей права України
Конституційне	Регулює відносити, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади
Адміністративне	Регулює відносини, що складаються у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності
Трудове	Регулює відносини між працівником і власником (уповноваженим органом) у трудових відносинах
Цивільне	Регулює майнові і зв’язані з ними особисті немайнові відносини
Шлюбно-сімейне	Регулює шлюбно-сімейні та прирівняні до них відносини
Земельне	Регулює відносини, які складаються у процесі використання землі
Фінансове	Регулює відносини, що виникають у процесі надходження та розподілу коштів державного бюджету
Екологічне	Регулює відносини, які складаються у процесі природокористування
Кримінальне	Визначає види суспільно небезпечних діянь (злочинів) і покарання, що застосовуються до осіб, які їх скоїли
Цивільно-процесуальне	Регулює відносини, що виникають під час досудового слідства, судового розгляду кримінальних справ, а також винесення і оскарження вироку суду
Виправно-трудове	Регулює відносини, що виникають у процесі виконання судових рішень у кримінальних справах
Муніципальне	Регулює суспільні відносини з питань функціонування системи місцевого самоврядування

Таблиця 21. Правова система: поняття та основні елементи.

Правова система	сукупність взаємопов’язаних юридичних засобів, за допомогою яких регулюються суспільні відносини
Юридичні засоби правової системи
Правові норми		Формально обов’язкові правила поведінки, що мають загальний характер, установлюються або санкціонуються державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю
Правові принципи		Такі важливі засади, які відображають основи побудови права
Юридичні установи		Правотворчі, правовиконавчі та правоохоронні органи держави, які спрямовують свою діяльність на реалізацію і захист права, боротьбу з його порушенням
Правотворчість		Особливий вид соціальної діяльності, що складається з послідовних операцій, результатом яких стає прийняття нормативно-правового акта
Реалізація права		Втілення права в життя, яке здійснюється у формі його використання, дотримання, виконання, застосування
Правова культура		Сукупність правових поглядів, ідей, уявлень, почуттів, рівень юридичної техніки, законодавства, законності, які характерні для конкретного суспільства
Правопорядок		Режим упорядкованості, організованості суспільних відносин, що існує в державі за умови належного дотримання законності

Таблиця 22. Норми права: поняття, ознаки.

Норма права		це обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, здійснюється та забезпечується відповідними державними органами в межах їх компетенції, спрямоване на регулювання різних сфер суспільних відносин і захист соціальних цінностей шляхом встановлення юридичних прав і обов’язків суб’єктів права і охороняється від порушень заходами державного примусу
Ознаки, що відрізняють норми права від інших соціальних норм
1	Норма права — це таке правило поведінки, яке регулює найбільш важливі суспільні відносини, на відміну від інших соціальних норм
2	Це правило поведінки формулюється у вигляді юридичних прав і обов’язків суб’єктів суспільних відносин
3	Норма права — це формально визначене правило поведінки, яке зафіксоване в нормативно-правовому акті за законами формальної логіки і граматики
4	Норма права — це правило поведінки, яке охороняється державною владою від порушень, а у випадку порушень держава застосовує юридичні санкції
5	Це правило поведінки встановлене або санкціоноване державою чи її окремими органами і має офіційний характер на відміну від інших правил поведінки
6	Ці правила поведінки можуть змінюватись або відмінятись тими державними органами, які їх приймали (видавали) або вищестоящими органами
7	Норма права є загальнообов’язковою для виконання всім населенням і посадовими особами державних органів

Таблиця 23. Структура норми права.

Структура норми права	внутрішня будова норми права, що виявляється у взаємодії її основних структурних частин (елементів)
Елементи:
Гіпотеза (передбачення)	Така частина (елемент) норми права, що вказує на конкретні життєві обставини чи умови, з настанням яких виникають права і обов’язки, юридичні факти і правовідносини
Диспозиція (розпорядження)	Така частина (елемент) норми права, що вказує на саме правила поведінки — права та обов’язки учасників правовідносин
Санкція (стягнення)	Така частина (елемент) норми права, яка визначає міру державного впливу (заходи державного примусу), що застосовуються до порушника прав та норм обов’язків, передбачених диспозицією норми

Схема 5. Елементи норми права.

Логічні елементи норми права виражаються за схемою:

	Якщо (гіпотеза)		то (диспозиція)		інакше (санкція)

Якщо продавець уклав договір купівлі-продажу (гіпотеза), то він зобов’язаний при укладенні договору попередити про права третіх осіб (диспозиція), інакше до нього можуть бути застосовані засоби впливу, спрямовані на захист прав покупця (санкція)

Таблиця 24. Юридичні властивості правових норм.

№	Юридичні властивості правових норм
1	складаються з норм, тобто правил поведінки, що зумовлюють нормативний характер права
2	встановлюються державою, а отже, виражають волю держави
3	регулюють найважливіші суспільні відносини
4	мають пріоритет перед іншими соціальними нормами
5	носять загальнообов’язковий характер, бо поширюють свою дію на усіх учасників правовідносин, а отже, є обов’язковими для виконання
6	є формально визначеними, бо чітко формулюють правила, які в них закріплені
7	виражені в правових актах — законах та підзаконних нормативно-правових актах
8	взаємообумовлені, взаємопов’язані, а отже, утворюють систему права держави
9	гарантуються, забезпечуються та охороняються примусовою силою державної влади
10	утворюються, змінюються чи скасовуються в результаті правотворчої діяльності держави

Таблиця 25. Нормативно-правовий акт.

Нормативно-правовий акт (НПА) — це письмовий юридичний документ, виданий державою чи окремими її органами, має владний, загальнообов’язковий характер, в якому закріплюються офіційні правила поведінки загального характеру, що забезпечуються і охороняються державною владою і спрямовані на регулювання суспільних відносин
Юридична сила — це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їх співвідношення і залежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави
Ознаки, які відрізняють НПА від інших правових актів:
1	НПА мають владний характер і видаються (приймаються) в межах компетенції того чи іншого державного органу або загальнонародних чи місцевих референдумів
2	НПА мають певну форму і назву, а також юридичну силу, передбачену для актів тих чи інших державних органів (наприклад, Президент України видає укази і розпорядження)
3	НПА повинні мати правовий характер, відповідати Конституції, принципам правової держави і громадського суспільства
4	НПА повинні бути офіційно опубліковані і мати механізм їх реалізації
5	НПА є формою права, мають офіційний характер як для держави, так і для громадян

Таблиця 26. Законодавство.

Законодавство — це сукупність чинних нормативно-правових актів правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі
Система законодавства — це сукупність упорядкованих певним чином нормативно-правових актів держави
Нормативно-правовий акт	Визначення
Закон	нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади або самого народу, який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю та інтереси більшості населення, має вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів
Постанова	нормативний акт органу законодавчої влади — Верховної Ради України — з організаційних питань (про порядок уведення в дію закону, про результати розгляду парламентом якогось питання тощо); нормативний акт вищого органу виконавчої влади — Кабміну України — з питань економіки, промислової політики, освіти, культури, загальних питань тощо
Декрет	один із видів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади (в Україні декрети видавав Кабмін України, якому парламент делегував повноваження законодавчої влади)
Указ	нормативно-правовий акт, виданий главою держави
Положення	правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств, установ і організацій
Наказ	правовий акт, що видається на підставі й на виконання чинних законів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій вищестоящих органів
Інструкція	правовий акт органу управління, яким визначаються правила, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, окремих їх підрозділів і служб, а також посадових осіб або громадян

Таблиця 27. Закон.

Закон — це нормативний акт, який приймається органом законодавчої влади (парламент) чи народом (через референдум) у законодавчому порядку, регулює найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну силу щодо інших правових актів
Види законів:
Конституція	Основний Закон держави, який закріплює державний і суспільний лад та фундаментальні принципи регулювання суспільних відносин, якому належить верховенство в системі нормативних актів, має найвищу юридичну силу та приймається в особливому порядку народом чи органом законодавчої влади
Конституційні закони	нормативні акти, що становлять основу розвитку правової системи, вносять зміни й доповнення до Конституції, регулюють найважливіші відносини, що складаються в процесі організації і здійснення державної влади та сфери суспільного життя, приймається народом чи органом законодавчої влади, його кваліфікованою більшістю в порядку законодавчого процесу
Звичайні закони	нормативні акти, що приймаються в межах законодавчого процесу, регулюють найважливіші сторони суспільного життя, відповідають Конституції і конституційним законам та мають вищу юридичну силу для підзаконних нормативних актів
Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, приймає цю Конституцію — Основний Закон України. Із преамбули Конституції України від 28 червня 1996 р.		Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. ч. 2 ст. 8 Конституції України

Таблиця 26. Система права і система законодавства.

Система права	Система законодавства
Об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура (будова) права, яка виражає єдність і узгодженість правових норм та об’єктивний поділ їх на галузі та інститути залежно від особливостей суспільних відносин	Сукупність законів і підзаконних нормативних актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і спрямовані на регулювання неоднорідної сукупності суспільних відносин
Відмінності
Первинним елементом є норма права	Первинним елементом є нормативний (законодавчий) акт
За об’ємом матеріалу, система права вужча від системи законодавства, оскільки вона включає лише норми права	За об’ємом матеріалу, законодавство ширше системи права, оскільки воно включає, крім норм права, правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття нормативних актів, програмні положення, декларації, які не входять у систему права
Внутрішня структура системи права включає галузі, інститути та норми права	Внутрішня структура системи законодавства включає галузі законодавства, нормативні інститути та нормативні приписи
Система права виходить тільки із галузей та інститутів права	Система законодавства не співпадає з галузями і інститутами системи права, оскільки вона включає норми різних галузей права і виконує потреби державного управління, потреби громадянського суспільства

Таблиця 27. Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та види.

Підзаконні нормативно-правові акти України — це офіційні письмові документи (акти), прийняті (видані) компетентними органами державної влади чи уповноваженими державою іншими суб’єктами: на підставі закону, відповідно до закону, у порядку його виконання
За юридичною силою розрізняють:
Загальні	Поширюються на всю територію та населення держави	Постанови верховної ради України; укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження кабінету міністрів України
Відомчі	Поширюються на певну сферу суспільних відносин	Нормативні накази та інструкції міністрів та керівників державних комітетів (відомств) та інших центральних органів виконавчої влади
Місцеві	Поширюються на територію певної адміністративної одиниці	Нормативні накази та розпорядження місцевих державних адміністрацій; нормативні та інші акти у формі рішень органів місцевого самоврядування, та розпорядження сільського, селищного та міського голів
Локальні	Регламентують діяльність підприємств, установ, організацій і поширюються на їх працівників	Нормативні накази, інструкції та розпорядження адміністрації підприємств, установ та організацій

Таблиця 28. Способи систематизації законодавства (нормативно-правових актів).

Способи систематизації законодавства
Кодифікація	Інкорпорація	Консолідація
Спосіб систематизації законодавства (нормативно-правових актів), забезпечення його системності й узгодженості, який полягає у зміні змісту правового регулювання суспільних відносин	Спосіб систематизації законодавства (нормативно-правових актів), який полягає в об’єднанні актів у збірники чи зібрання, розташування їх у певному порядку (за певним критерієм) без зміни змісту правового регулювання суспільних відносин	Спосіб систематизації законодавства (нормативно-правових актів), у процесі якого всі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в єдиному новому документі без зміни змісту правового регулювання суспільних відносин

Таблиця 29. Структура правовідносин.

Термін	Визначення
Правовідносини	врегульовані нормами права суспільні відносини, у ході яких їхні учасники реалізують свої суб’єктивні права і виконують юридичні обов’язки

Схема 6.

Суб’єкти	Об’єкти	Зміни
Учасники правових відносин, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки	Те, на що направлені інтереси суб’єктів, з приводу чого вони вступають у правові відносини	Визначені законом суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників правовідносин

Схема 7. Види правовідносин.

За тривалістю в часі	За галузями права	За кількістю суб’єктів
Короткострокові; довгострокові Процесуальні; матеріальні Прості; складні

За функціональною спрямованістю	За рівнем індивідуалізації суб’єктів	За розділом прав і обов’язків між суб’єктами
Регулятивні; охоронні Конкретні; загальні Односторонні; двосторонні

Таблиця 30. Суб’єкти правовідносин.

Суб’єкти правовідносин
Фізичні особи	Юридичні особи
люди, які залежно від свого правового статусу виступають як: громадяни; іноземці; особи без громадянства; особи з подвійним громадянством	організації, що створені та зареєстровані у визначеному законом порядку і можуть бути самостійними учасниками правовідносин. Бувають колективні і індивідуальні. Колективні суб’єкти: держава; державні організації і установи; громадські об’єднання; територіальні громади; релігійні організації; промислові підприємства

Схема 8. Правосуб’єктність.

Правоздатність	Дієздатність	Деліктоздатність
Визнана державою загальна можливість мати передбачені законом права бути їх носієм	Здатність особи своїми діями реалізувати свої права та обов’язки	Здатність нести юридичну відповідальність за скоєнні правопорушення

Таблиця 31. Види об’єктів правовідносин.

Об’єкти правовідносин — це все те, з приводу чого вони виникають, на що спрямовано дії сторін, що складає предмет їх інтересів Об’єкти правовідносин — це матеріальні й нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб’єктивні юридичні права і суб’єктивні юридичні обов’язки
Види об’єктів правовідносин	Приклади
Предмети матеріального світу	Засоби виробництва, предмети споживання, цінні речі
Послуги	Виконання робіт, зумовлених договором
Продукти духовної та інтелектуальної творчості	Твори живопису, музики, літератури, кіно, інші результати інтелектуальної діяльності
Цінні папери, офіційні документи	Паспорти, дипломи, гроші, лотерейні білети, акції
Особисті немайнові блага	Життя, здоров’я, честь, гідність, права і свободи

Таблиця 32. Юридичні властивості правовідносин.

Правовідносини — це норми права в дії, вирішальна форма соціального буття, права і навпаки, право — це правовідносини, закріплені в юридичних нормах і відображені в правосвідомості

Схема 9.

Виникають стихійно або цілеспрямовано, на базі правових ідей, ідеалів і принципів

Обумовлюються потребами та інтересами різних класів, соціальних груп, націй або всього народу

Держава відображає і закріплює в законах і підзаконних нормативно-правових актах

Юридичні властивості правовідносин

Виникають на підставі законів, які повинні виражати потреби і інтереси кожної людини і всього суспільства, в тому числі і держави

Виникають на підставі реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків

Діють у часі, просторі, за колом осіб і мають ефективний механізм реалізації

Схема 10. Юридичні факти.

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, передбачені правовою нормою, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин

Залежно від волі поділяються на

факти-дії		факти-події
обставини, настання яких залежить від волі суб’єкта правовідносин (напр., укладання угоди, скоєння правопорушення)		обставини, виникнення і дія яких не залежить від волі суб’єкта правовідносин, але з настанням яких правові норми пов’язують настання певних правових наслідків (напр., стихійне лихо, хвороба, день народження, смерть)

юридичні факти-дії

вольова поведінка людей, зовнішнє виражання їх волі, свідомості громадян і юридичних осіб

правомірні дії				неправомірні дії
дії, що здійснюються на основі правових норм				дії, що здійснюються всупереч правових норм
юридичні акти	юридичні вчинки				об’єктивно-протиправні дії	правопорушення
правомірні дії, в яких воля суб’єктів правовідносин спрямована на досягнення певного правового результату (напр., укладання договору оренди)	правомірні дії, з якими правові норми пов’язують настання правових наслідків незалежно від волі чи бажання суб’єкта правовідносин (напр., знахідка скарбу)				Необхідна оборона	Злочин
					Крайня необхідність	Проступки

Таблиця 33. Правова поведінка: поняття та види.

Правова поведінка — сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо-вольовий характер, тим чи іншим чином регламентуються нормами права і обумовлюють правові наслідки

Види

Схема 11.

Загальна форма реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, втілення правових настанов у життя, форма перенесення правових можливостей і необхідностей у соціальну діяльність

Суспільно шкідливий, протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність

Таблиця 34. Поняття і гарантії законності.

Законність — такий режим державного і суспільного життя, при якому забезпечується повне й неухильне дотримання і виконання законів, підзаконних актів усіма без винятку органами держави та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об’єднаннями громадян і громадянами
Гарантії законності
Економічні	Рівень розвитку економічної системи суспільства, що визначає рівень його добробуту і зацікавленості в дотриманні існуючих правових норм
Політичні	Це здійснення державної влади через систему органів і закріплення її в правових нормах
Ідеологічні	Система поглядів та ціннісних орієнтирів і критеріїв поведінки, що склалися у суспільстві і визначають рівень правосвідомості
Юридичні	Наявність правових норм, за допомогою яких регулюються суспільні відносини, а також державно-правових інститутів, які забезпечують правопорядок у суспільстві
Громадські	Система громадських організацій та заходів, за допомогою яких забезпечується підтримання правопорядку і зміцнення законності у суспільстві

Таблиця 35. Поняття правосвідомості.

Правосвідомість — одна з форм суспільної свідомості, яка виражає ставлення людини до права у формі юридичних знань, оцінок діючого права, а також уявлення про бажані правові явища.
Право	Свідомість
це система знань, поглядів, уявлень і почуттів з приводу чинних або бажаних правових норм, а також діяльності, пов’язаної з правом	це право у тому вигляді, як воно відбивається у свідомості людини, це специфічна форма суспільної свідомості, системи понять, переконань, поглядів, уявлень, почуттів та дій з приводу чинного об’єктивного або бажаного суб’єктивного права
Елементи правосвідомості
Правова ідеологія	Правова психологія
Структурний елемент правосвідомості, який вбирає в себе правові знання, уявлення, поняття про зміст права, що формується в результаті правового виховання та юридичних наукових досліджень	Структурний елемент правосвідомості, який вбирає в себе правові почуття, настрої, що відображають емоційне прийняття правових явищ

Схема 12. Складові правосвідомості і правова культура.

Правосвідомість — це     система ідей, уявлень, емоцій, почуттів, які виражають ставлення індивідів, групи, суспільства до чинного та бажаного права, а також діяльності, пов’язаної з правом.

Правова культура особи	Обумовлена правовою культурою суспільства, властивість, що характеризується її повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх застосовувати
Вона включає	Знання права; повагу до права; уміння та навички застосовувати правові знання; позитивну правосвідомість; правомірну поведінку

Таблиця 36. Поняття і юридичний склад правопорушення.

Правопорушення — це протиправне винне суспільно небезпечне (шкідливе) діяння деліктоздатного суб’єкта, яке тягне за собою встановлену законом юридичну відповідальність
Юридичний склад правопорушення
Суб’єктивна сторона	Об’єктивна сторона	Суб’єкт	Об’єкт
Внутрішній вияв протиправної поведінки, тобто внутрішнє психічне ставлення правопорушника до свого протиправного діяння та його суспільно небезпечних наслідків (вина), а також мета і мотив правопорушення	Зовнішній вияв протиправної поведінки, який завжди є діянням у формі дії або бездіяльності, а також суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками, умови, обстановка, час, місце, спосіб, знаряддя та засоби скоєння правопорушення	Осудна (тобто особа, яка розуміє характер і значення свого діяння та може керувати своїми вчинками) та дієздатна (тобто особа, що досягла визначеного законом віку, з якого можливе притягнення її до конкретного виду юридичної відповідальності) особа, яка скоїла правопорушення	Матеріальні чи духовні блага (цінності), які визначаються як об’єкти правовірності і охороняються правовими нормами від посягання з боку правопорушника

Таблиця 37. Види правопорушень.

Види правопорушень
Проступки	Злочини
Суспільно шкідливе протиправне діяння, що посягає лиши на окремі сторони правопорядку, який існує у суспільстві	Передбачає кримінальним законом суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння, вчинене суб’єктом злочину, за яке настає кримінальна відповідальність. Не є злочином діяння, яке хоча формально і містить ознаки злочину, але в силу малозначності не становить собою суспільної небезпеки
Серед проступків розрізняють:	Залежно від ступеня тяжкості розрізняють такі види злочинів:
Цивільно-правовий (правопорушення у сфері майнових і пов’язаних з ними особистих немайнових правовідносин); адміністративний (протиправне винне діяння, яке посягає на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління); дисциплінарний (протиправне винне невиконання або неналежне виконання працівником трудових (службових) обов’язків) особливо тяжкі; тяжкі; середньої тяжкості; невеликої тяжкості

Таблиця 38. Цілі та підстави юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність — вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних чи юридичних осіб) правових санкцій, передбачених законодавством, що забезпечуються державою у примусовому порядку
Основні цілі:
1	Це компенсація потерпілому (у тому числі і державі) його втрат, включаючи і моральну шкоду
2	Це позбавлення винного на деякий час можливості вчиняти нові правопорушення
3	Це превенція (попередження), тобто вплив на винного та інших осіб, внаслідок якого у них відпало б бажання вчиняти нові правопорушення
4	Це ресоціалізація, тобто створення винному можливостей для пристосування до нормального життя в суспільстві без порушення встановлених правил поведінки
Підстави:
1	Склад правопорушення — діяння (дії чи бездіяльність)
2	Деліктоздатність (дієздатність, осудність) особи, яка вчинила правопорушення
3	Встановлений законодавством вік юридичної відповідальності деліктоздатної особи за певний вид правопорушення
4	Закріплення у чинному законодавстві правопорушення та юридичної відповідальності за його вчинення

Таблиця 39. Види юридичної відповідальності.

Види юридичної відповідальності	Характеристика
Адміністративна	Настає для громадян та посадових осіб за вивчення ними адміністративних проступків і полягає у застосуванні
Дисциплінарна	Полягає у відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни із застосуванням до нього дисциплінарних стягнень
Матеріальна	Полягає у відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, організації, установі внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків
Цивільно-правова	Полягає у відповідальності фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов’язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих немайнових прав
Конституційна	Настає за порушення норм конституції
Кримінальна	Полягає у застосуванні судами від імені держави до фізичної особи, винної у вивченні злочину, заходів державного примусу у формі покарань
Міжнародно-правова	Настає за порушення норм міжнародного-правових актів, договірних зобов’язань, згода на обов’язковість яких надана державою